Діти

Три причини, чому важливо, щоб діти самі читали вголос

«Діти повинні якомога більше вправлятися у читанні вголос, – говорила Шарлотта Мейсон. – Читання вголос має включати в себе не тільки художню прозу або науково-популярну літературу, але й якомога більше віршів. Ніщо так добре не навчить дитину значеннєвих відтінків мови, як і поезія. Красиве слово заслуговує того, щоб його красиво вимовляти, супроводжуючи потрібної тональністю – це допоможе краще передати його зміст. Слова прекрасні самі по собі, вони джерело нашого задоволення і заслуговують того, щоб ми читали добре написані слова вголос».

У системі навчання за Шарлотті Мейсон читання вголос приділяється неймовірно велику увагу. Не тільки дорослі повинні читати дітям, але й діти – дорослим. Чому ж це так важливо? Мейсон виділяла як мінімум три причини.

Перша – діти вчаться читати заради слухачів. У своєму ставленні до цієї практики Мейсон говорила, що якщо слухачеві приємно слухати людину, то читання стає задоволенням для обох. А якщо в сімейному колі буде заведено вечірнє читання як традиція, і всі будуть читати один для одного вголос, то усвідомлене ставлення до читання як до чогось, що доставляє задоволення для всіх, буде закріплюватися на підсвідомому рівні. Зовнішня мотивація прочитати сьогодні так, щоб сподобалося близьким, дуже важлива. І близьким важливо хвалити маленького читача за це читання, підкреслювати, що воно доставляє всім задоволення і дякувати за нього. Добре, якщо в сімейному колі таке ставлення буде проявлятися до кожного читцеві, а не тільки до дитини, бо тоді дитина буде вірити дорослим, що він читає добре нарівні з іншими, а не отримує похвалу тільки тому що найменший.

Практика спільного читання вголос важлива для дитини ще і тим, що він чує різні зразки мови, її темпу й інтонації. Вчиться розуміти, коли доречно читати швидко, а коли – повільно, щоб голосом передати динаміку сюжету. Навчається залучатися в простір книги і співпереживати героям, розуміти їхні почуття і не соромиться передавати їх своїм голосом. Читач стає провідником авторської думки, допомагає автору заговорити його голосом, і цьому дитина теж вчиться.

Друга причина – ми отримуємо можливість побачити проблеми у вимові. Читання дитиною вголос – важливий інструмент батьків для виявлення різних мовних проблем: у вимові – і тоді ми розуміємо, яка саме потрібна логопедична практика, в орфоепії – і тоді ми в повсякденному мовленні закріплюємо правильний наголос незнайомих слів, а також у розумінні змісту прочитаних слів і виразів. Нам часто здається, що діти розуміють з контексту майже все, що зрозуміло і нам, але це виявляється не так. Навіть підросли діти можуть не знати значення яких слів або плутати ці значення, а від цього не розуміють сенсу тексту або його фрагменту. Коли дитина буде читати вголос, ви зрозумієте це відразу ж, судячи по здивування в голосі чи невірно обраної інтонації для озвучування тих чи інших фраз.

Мейсон давала прості поради батькам, чиїм дітям потрібно логопедична допомогу: проводити перед читанням вголос дихальну гімнастику, вправи для губ і язика. При відпрацюванні якихось звуків включати в читання ігрові моменти: наприклад, сьогодні звертаємо увагу на звук «т» і «ть», як тільки в слові вони зустрічаються, намагаємося промовити це слово ретельніше. Не будемо соромитися артикулювати і ширше відкривати рот при читанні, щоб позбутися від невиразного бурмотіння. Посилимо голос, щоб було чутно і дідуся в дальньому кінці кімнати. Або працюємо над гарними рівними паузами, «промовистими» паузами, передають невисловлені думки. Чи уявляємо себе акторами театру і намагаємося прочитати слова обраного персонажа так, немов ми на сцені. Можна додати: уявімо, що записуємо аудіокнигу, ведемо радіопередачу (для науково-популярних текстів) або виступаємо на конкурсі читців у фіналі.

Третя причина – діти розвивають не тільки мова, але і впевненість в собі, краще вчаться. З кожним ввечері, з кожною книгою ваша дитина буде читати все впевненіше і правильніше. Звичайно, якщо логопедичні або психологічні проблеми читання серйозні, без додаткової допомоги фахівців вам не обійтися, але читання вголос на регулярній основі в колі сім’ї в будь-якому разі дає йому почуття впевненості в собі, збагачує коло знань, палітру почуттів та емоцій. Дитина, звикла вголос вимовляти всілякі мовні формули з книг, легко забирає їх у власний активний запас. А все це разом сприяє більш легкому навчання дитини в подальшому.

***

Коли дитина починає читати самостійно, батьки зазвичай радіють з того, що бачать його з книгою, яку він читає про себе. Нехай у нього обов’язково буде таке особисте читання. Але не забувайте і про важливість читання вголос навіть вже з великими дітьми. Навіть якщо вони виросли і стали докторами філологічних наук, все одно не забувайте при зустрічі традицію читати один одному – це дуже зближує сім’ю.

Жанна Алибулатова

Читайте також:

  • Частина 1.
  • Частина 2.
  • Частина 3.
  • Частина 4.
  • Частина 5.
  • Частина 6.
  • Частина 7.
  • Частина 8.
  • Частина 9.