Курортний роман

Аглая давно мріяла про відпустку. І ось нарешті її черга прийшла. Вони з подругами підготувалися заздалегідь. Купили квитки, забронювали готель. Дівчата збиралися провести десять днів у Туреччині. А на роботі колеги жартували над дівчиною.

– Ти два роки не була у відпустці. І працюєш з ранку до вечора. Тобі точно потрібен курортний роман. Ніякого курортного роману Аглая, звичайно, не планувала. Вона, дійсно, останні два роки постійно працювала. Потрібно було закрити старі борги, розплатитися за всіма зобов’язаннями. І ось тепер, коли вона нарешті вільна, можна було подумати і про відпочинок. Аглая планувала просто лежати на сонечку і милуватися морем. Дівчата обирали собі гарне вбрання, планували проводити вечори за танцями і посиденьками в барі, але Аглае хотілося просто виспатися. Замість красивих суконь вона взяла з собою електронну книгу і пару зручних кросовок. Може бути, у неї з’явиться бажання з’їздити на екскурсію.

І ось нарешті вони в літаку. Кілька годин перельоту, і Аглая вже повні груди вдихає жаркий морське повітря. Вона наказала собі забути на десять днів про всі проблеми, про роботу, про все. І залишитися наодинці з природою, морем і власним душевним спокоєм.

Вони приїхали в готель. Заселилися в номер.

– На морі? – запитала Рита.

– Ходімо, – погодилася Аглая.

– Ви серйозно? – обурилася Лера. – Дівчатка, в готелі є басейн.

– Навіщо нам басейн? Ми і вдома у нього можемо сходити.

Лера скривила губи.

– На вашому пляжі зараз буде вітер, пісок в усі боки летіти. Не хочу.

– Ну, так залишайся біля басейну, – сказала Аглая. – Особисто я на морі.

– І я, – приєдналася до неї Рита.

– Гаразд, – неохоче погодилася Лера. – На морі, так на морі.

Дівчата вийшли з готелю і спустилися до пляжу. Аглая готова була просто стрибати від щастя. Нарешті. Вона так довго чекала. Дівчина глянула на подруг.

– Я купатися. – заявила вона.

– Так відразу? – запитала Рита. – Я трохи почекаю.

Вони знайшли три вільні лежаки, кинула Аглая свій рушник на один з них і відразу кинулася до моря. Вода була тепла-тепла. Ласкава. Дівчина лягла на спину і щасливо зажмурила очі.

– Так, саме тут вона і проведе наступні десять днів.

Дівчата не пробули на пляжі і двох годин, як Лера почала вередувати.

– Давайте повернемося в номер? – попросила вона. – Ну, будь ласка.

– І що ми там будемо робити? – спитала Аглая. – Ми ж не в номері приїхали сидіти.

– Перевдягнемося і спустимося до басейну. Там є бар. Замовимо собі коктейльчики. Може, хлопці гарні будуть.

– А чим тобі тут хлопці не подобаються? – ліниво запитала дівчина у Лери. Їй було дуже добре і зовсім не хотілося нікуди йти.

– Аглая, я теж вже хочу в бар, – сказала Рита. – Ми побули на море. А тепер ходімо до басейну, там ти зможеш продовжити засмагати. Мені здається, що це справедливо, якщо в перший день ми спробуємо все. А вже потім вирішимо, кому де більше подобається. Ми ж приїхали сюди не для того, щоб відпочивати поодинці. Ми хочемо провести час разом, щоб усім було весело.

– Гаразд, – погодилася Аглая. – Так дійсно справедливо.

Вона накинула на себе плаття, забрала рушник і книгу. І пішла за подругами до готелю. В готелі Аглая одразу повернула до басейну. Рита і Лєра здивовано дивилися на подругу.

– Що тепер не так? – спитала Аглая.

– Ти що, не збираєшся переодягатися? – запитали дівчата хором.

– Навіщо? – не зрозуміла Аглая. – Ми ж йдемо до басейну. Чи ні?

– Нуууу, ти вся в піску і солі після моря.

– У басейні теж морська вода. Я знову буду в солі, – все ще не розуміючи подруг, відповіла дівчина.

– Ти що і в басейні збираєшся купатися? – запитала Валерія.

– Звичайно, збираюся, – кивнула дівчина. – Я для цього сюди і приїхала.

– По-моєму, це марно, – махнула рукою Рита. – Гаразд, тоді жди нас біля басейну, ми скоро спустимося.

– Я могла вас і на пляжі почекати, – зітхнула Аглая, але покірно пішла до басейну. Дівчина посіла вільний лежак. Тут, звичайно, було не так добре, як на березі моря. Але втім вигляд теж відкривався мальовничий. Так що вона вирішила не засмучуватися, а насолоджуватись тим, що є.

Дівчина встигла скупатися і майже висохла до того часу, як подруги нарешті спустилися.

– Ну що? – запитала Лера, сідаючи на сусідній лежак. – Нажарилась на сонці?

Аглая відкрила очі і подивилася на подругу. Та виглядала так, немов збиралася на подіум, а не посидіти біля басейну.

– Ні, ще. Можу ще годинку посмажитися. Тим більше я кремом намазалася. І під парасолькою весь час. Не згорю.

– Пішли в бар, – запропонувала Рита.

– Дівчатка, ну ось же він бар. У двадцяти кроках. Купіть собі що – небудь і давайте посидимо тут. Тим більше, подивіться скільки там народу, – Аглая кивнула на бар.

– Гаразд, – поступилися їй подруги. – Тобі теж що – небудь візьмемо. Тобі дійсно потрібно розслабитися.

– Апельсиновий сік було б відмінно.

– Тобі потрібен алкоголь, – сказала Рита, піднімаючись з лежака.

Аглая важко зітхнула і подивилася услід подругам.

– Співчуваю, – почула вона праворуч чоловічий голос.