Чому ми любимо романтику?

Я залежний від РОМАНТИКИ. Кожен раз відкриваючи браузер і вибираючи якого тайтлу на цей раз виділити частину мого дозвілля, замість серйозних і складних творів, мій погляд падає на таку близьку і нехитру романтику. Аніме де немає великої і глибокої думки, а просто погляд на відношення двох людей, іноді на любовний трикутник. Чому саме вони чіпляють мене,змушують направити свою мишку щоб приступити до перегляду і чому продумані, важкі, але захоплюючі твір так важко почати.

Тут від людини до людини. Деяким простіше дається переступити через себе і почати дивитися, що-небудь стоять, а інші знову і знову потрапляють у пастку романтики. Я як ви розумієте з другої категорії.

Не буду новатором, якщо скажу: «Наш мозок не любить думати». І в спробах спрощення між складним твором, який потрібно проаналізувати, ми вибираємо, те що дивитися легше і приємніше. Тим більше романтика, вона як наркотик. У багатьох з нас вона викликає відгук набагато швидше, ніж тайтли інших жанрів. Повністю переповнена емоціями, пристрастями і передчуттям вона не дає нам зупинитися і змушує дивитися далі.

При всьому цьому, романтика не поганий жанр. Всім нам варто відпочивати після важкого робочого дня або розслаблятися в стресовий період, але і переповнювати їй весь свій вільний теж недоцільно. Особливо, як це роблять багато хто, і я в тому числі – просто захлинаючись дивляться до кінця цілий тайтл, а іноді і декілька тайтлов. На перегляд середньої 12-серійника ми витрачаємо 4,5 години нашого вільного часу. Мені, особисто, сумно вважати час витрачений на аніме, яке я навіть не запам’ятав і подивився на емоціях.

Романтика, це двосічний меч. Само собою є тайтли і в цьому жанрі, які змушують голову попотіти, але їх меншість. Грамотно вибирайте, що споживаєте. Я, останнім часом, зрозумів проблему і активно борюся з нею. Не даю години свого вільного часу поплисти від мене в океан романтики і купи емоцій. Так що заважає вам?