Баклажани: що врахувати при вирощуванні

Городники-новачки баклажани вирощують найчастіше в закритому ґрунті, а от досвідчені дачники, які пізнали особливості агротехніки цього овоча, отримують навіть у відкритому грунті пристойні врожаї «синеньких» і готують з них смачні корисні страви, а також зимові заготовки.

Рослини баклажана високорослі, листя великі, плоди різноманітні за формою і забарвленням. Ця культура воліє некислую грунт з високим вмістом гумусу. Насіння зберігає схожість 3-5 років залежно від умов зберігання, тому, здійснюючи покупку, звертайте увагу на термін їх придатності. Підготовка грунту і технологія вирощування баклажанів ті ж, що і для томатів.

Насіння баклажана висівають в лютому-березні з таким розрахунком, щоб на постійне місце розсаду висаджувати у віці 80-90 днів

Баклажани вирощують через розсаду. Залежно від скоростиглості сорту насіння висівають в лютому-березні з таким розрахунком, щоб на постійне місце розсаду висаджувати у віці 80-90 днів. Температура грунту, в яку посіяні насіння, повинна триматися в межах 22-26 град. З появою сходів (проростки стають помітні через 8-12 днів) розсаду переносять на світле вікно квартири. Важливо, щоб температура повітря там варіювалася від 24 до 26 град. у денний час доби (в похмуру погоду – від 20 до 22 град. ), вночі – від 17 до 18 град.

Рослини погано переносять пікіровку, тому при пересадці їх слід перевалювати, не руйнуючи ком землі. Якщо в період вирощування розсади відчуває нестачу світла, корисно кореневі та позакореневі підживлення (азотні і магнієві добрива в концентрації 0,2–0,4%).

Під час висадки розсади поливають тільки посадкові лунки (1,5 л води на кожну). Молоді рослини розміщують так, щоб сім’ядольні листочки знаходилися над самою поверхнею ґрунту. Посадку проводять по схемі в залежності від сорту: 100 х 50, 80 х 45, 70 х 30 см, загущати їх не варто. Буває, після посадки у теплиці залишається розсада. Не варто викидати молоді рослини, розмістіть їх на самому світлому місці ділянки, куди не проникає холодний вітер і з ранку до вечора потрапляють промені сонця. Практика показує, що в такому куточку баклажан здатний дати врожай.

Баклажан – культура південна, добре розвивається тільки при достатній кількості тепла і сонячної енергії. При зниженні температури повітря в теплиці нижче 20град. запліднення не відбувається, плоди не зав’язуються, квітки і зав’язі опадають, при температурі 15 град. і нижче припиняється ріст, рослини можуть загинути. Температура повітря вище 26 град. і знижена вологість у теплиці (у відкритому грунті) також негативно позначаються на заплідненні, тому, вирощуючи баклажани як в закритому, так і відкритому грунті, треба стежити за показаннями термометра і регулювати можливими засобами температурний режим.

Догляд за баклажанами звичайний: поливи, регулярні розпушування або мульчування шаром трави до 5-10 см, 2-3 підживлення комплексним мінеральним добривом (азотними – тільки в першій половині літа). Коли рослина починає гілкуватися (після 5-12-го аркуша), на ньому залишають 2-3 сильних втечі, інші видаляють. Якщо ж на втечу вже утворилися квітки, то його можна залишити.

Баклажан – факультативний самоопилітель, але пилок у них важка, тому кращий результат досягається, якщо квітки відвідують комахи-запилювачі. Деякі городники, щоб залучити джмелів і бджіл, обприскують рослини слабким розчином меду.

Вегетаційний період баклажана складає: у скоростиглих сортів при нормальних умовах вирощування – близько 100 днів, середньостиглих – приблизно 125 днів, пізньостиглих – 130 днів. Знімають плоди по мірі дозрівання у стадії технічної стиглості, коли вони досягають відповідного сорту розміру, а м’якоть з недорозвиненими насінням стає пружною. Плодоношення може відсуватися, якщо в період вегетації рослини отримували недостатньо сонячної енергії і тепла.